Підсумований облік робочого часу

Суммированный учет рабочего времени

Найбільш поширеним режимом роботи в організаціях є п’ятиденний робочий тиждень. Однак там, де виробничий процес не може перериватися, встановлюється робота за графіком. А при такому режимі практично неможливо дотримуватися встановленої законодавством тривалість робочого часу не тільки за день, а й за тиждень. Для таких випадків передбачено підсумований облік робочого часу, коли працівник повинен відпрацювати свою норму робочого часу за місяць, квартал або рік.

Особливість підсумованого обліку робочого часу полягає в тому, що облік робочого часу здійснюється за підсумками не одного дня, а облікового періоду, наприклад року. При цьому переробка в одні дні (тижні) може погашатися недоробкою в інші дні (тижні), з тим, щоб у межах певного облікового періоду загальна тривалість робочого часу не перевищувала нормального числа робочих годин для цього періоду. Таким чином, виконання норми праці – відпрацювання норми робочих годин – забезпечується не за тиждень, а за більш тривалий період.

Порядок введення підсумованого обліку робочого часу встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Він вводиться по організації в цілому або для певних категорій співробітників, при виконанні окремих видів робіт.

При підсумованому обліку робочого часу робота, як правило, здійснюється в змінному режимі, і роботодавець розробляє графік змінності на обліковий період, в якому визначається час початку і закінчення роботи, тривалість зміни, час міжзмінного відпочинку.

Існує два види підсумованого обліку робочого часу:

1. Працівник в різні дні облікового періоду працює неоднакова кількість годин, тобто тривалість щоденної роботи в рамках облікового періоду різна. У цьому випадку все пророблена за обліковий період час підраховується, а переробка в окремі дні облікового періоду повинна компенсуватися недоробкою або повним відпочинком – в інші дні. Надурочними при такій формі вважаються тільки години роботи понад норму для всього облікового періоду в цілому, але не кожного окремого дня.

2. Тривалість щоденної роботи твердо фіксована. Графіки змінності, складені на базі цієї форми, передбачають збільшення тривалості щоденної роботи з одночасним збільшенням числа вихідних днів в обліковому періоді. Норма робочого часу забезпечується як середня величина, виведена не з неоднаковою тривалості робочих днів (як для першого виду), а шляхом зменшення числа робочих днів у місяці. При цьому виді понаднормової вважається робота понад фіксованою графіком тривалості робочої зміни, але якщо графік складений таким чином, що їм вимушено закладається переробка понад облікового періоду (інакше неможливо; не можна скоротити зміну), то така переробка не рахується понаднормовою роботою, а компенсується отгулом, а переробка понад графіка – як понаднормова.

При підсумованому обліку робочого часу роботодавець зобов’язаний розробити графік робіт, так як працівники повинні заздалегідь знати свій режим роботи. Графік робіт може бути введений наказом керівника організації. Відсутність законодавчого закріплення спеціального порядку, що передбачає термін і форму ознайомлення працівників з графіком робіт, надає роботодавцю право самостійно визначити порядок ознайомлення з графіком робіт, передбачивши при цьому розумні терміни.

Підсумований облік робочого часу можна узгодити на програмному рівні з бухгалтерською програмою і нараховувати з його допомогою заробітну плату співробітникам.

Компанія «Сучасні системи безпеки бізнесу» може надати Вам всі вищеперелічені функції підсумованого обліку робочого часу, а також надати послуги по створенню бази даних співробітників і її заповненні. Дзвоніть нам за вказаним номером телефону і ми відповімо на всі Ваші запитання:

(044) 227-90-21

(096) 875-77-51

(099) 448-83-83

Добавить комментарий

%d такие блоггеры, как: